Бажайте великих речей...

Час Великого посту - це той особливий період,коли ми маємо можливість залишити свої погані звички, очистити свою душу і розум і з молитвою та радістю чекати на цю величну подію - Воскресіння Ісуса Христа..

31 березня та 1 квітня наша спільнота мала чудову можливість бути в урочищі Підлюте,що біля с.Осмолода, на реколекціях, які проводив о.Віталій Храбатин.

Тема наших реколекцій - "Бажайте великих речей"-учень за Євангелієм від Марка".

Протягом цих двох днів ми збагачувались духовно - мали Святу Літургію, молилися Вервицю, мали науки, Lectio Divina та Адорацію Найсвятіших Тайн, а також весело проводили рекреаційний час .

Реколекції - це повернення до колекції. Бог повертає нас до своєї колекції. Бог хоче,щоб ми були з Ним.

Ісус для нас є грандіозним прикладом доброти,чистоти, радості, покори, відданості та любові .

Щоб бути справжнім учнем, треба уподібнитися до Учителя.

Ми ж своїм життям,своєю поведінкою, мовою та думками маємо засвідчувати присутність Бога у нашому житті. Ми маємо робити так, щоб люди, бачачи нас, знали який добрий Бог.

У Євангелії від Марка часто бачимо дієслово бути..

Чому ми є з Христом? Щоб БУТИ з Ним.. Бути з Ісусом..

Ісус не хоче, щоб ми були досконалими, але щоб ми були собою,навіть зі своїми помилками,які ми іноді робимо і прагнули кращого, бажали великих речей..

Ісус хоче бути з нами..Він є вірний. Він - постійний . Він нас любить!

А чи вміємо ми любити так як Ісус? Аж на Хрест?

Чи вміємо ми любити Ісуса просто тому,що Він є? Безкорисливо ...?

На реколекціях ми також вчилися бути щасливими, вчились жити так, щоб реально жити і не загубитися , вчились дарувати усмішки, радість, робити добрі справи.

Чудовою частиною наших реколекцій було здіймання в гори.

Багато важливих речей відбувались на горах.. На горі Синай - Бог дав заповіді, на Таворі - Ісус Переобразився, на Голготі - Ісус помер заради нас..

Бог кличе нас у гори.. Адже гори - це місце , де ближче можна почути Бога.

Для того, щоб йти вгору ми прикладаємо зусилля, часто стомлюємось , але саме тоді ми починаємо відчувати найпотрібніше ( коли задихаємося, піднімаючись догори, відчуваємо,що можемо дихати).

Ми починаємо помічати деталі.. Нам стає цікаво як та маленька рослинка може прорости через накладені камені і т.д...

А цікавість - перший рушій чого- небудь..

Дійшовши ж на вершину- можна побачити весь горизонт..

А той,хто вміє захоплюватись, знає Бога.

Хочемо подякувати всім, хто допоміг нам відчути те, що відчули, пережити те, що пережили і побувати там де ми були.

Перш за все дякуємо Богу, що Він завжди повертає нас до своєї колекції.

Велике спасибі о. Віталію Храбатину за його ділення з нами, за його надцінні науки, слова яких залишаються у наших серцях та думках, за його простоту та позитив, які притягують.

Спасибі бр. Ростиславу і людям, які нас тепло прийняли та робили все, щоб ми почували себе як вдома.

Спасибі нашим дорогим отцям василіянам, які всебічно сприяють нашому розвитку та нашому духовному зростанню.

І звісно ж, найбільше спасибі хочемо сказати нашому духовному провіднику о. Амвросію, який доклав дуже багато зусиль, зробив все можливе і неможливе для того, щоб це все відбулось.

"Бути слугами один для одних з любові до Христа є честю"

До нових зустрічей!)

прес-служба аніматорів