«Дякуючи, як слуги недостойні, Твоєму милосердю, Спасе і Владико наш, Господи, за Дар Незалежності нашої Держави та всі Твої добродійства, що їх щедро подав рабам Твоїм, припадаємо і славослов’я Тобі, як Богові, приносимо та покірно благаємо: визволи від усіх бід рабів Твоїх, і завжди, як милостивий, сповни усі добрі бажання, ревно молимось Тобі, вислухай і помилуй». Такими словами сьогодні підносилась молитва, в день Незалежності України. Урочисту Божественну Літургію очолив о. Йосафат Хаймик, ЧСВВ, у співслужінні о. Володимира Палчинського, ЧСВВ.
У своїй гомілії о. Йосафат наголосив, що: «На цій святочній Літургії ми дякуємо за дар Незалежності, а одночасно і просимо про цей дар в цій молитві, яка об’єднує нас у храмі в цей знаковий день. Протягом історії наш народ завжди боронив свою Незалежність, але чи тепер ми маємо сміливість захищати свою державу?! Хто зможе перечислити всіх тих, які захищали наш спокій, наш мир, віддавши своє життя?! Святий Йоан Павло ІІ вчив: “Бути незалежним, мати свободу, це бути відповідальним за свої вчинки”. Кожен з нас, який присвячується та не боїться, даючи свій час щоб розвивати у собі те що найкраще, розвиває та будує у собі приклад незалежної і унікальної людини. У цей урочистий день, ми можемо перед усім світом проголосити про те наскільки наш народ, наше суспільство, і наша земля є унікальними. Дуже важливо щоб ми як українці, розуміли що все те що ми маємо, що передане нам, з одної сторони ми отримали як дар, адже попередні покоління зуміли передати нам любов до цієї землі, народу і мови, а з іншої померлі, які поклали своє життя, об’єднують нас у молитві, щоб ми розуміли, що тільки через об’єднання і спільність дії, таке поняття як держава, як розвиток нації і культури має шанс на життя. Дуже важливим є щоб ми подякували Богові, за те що Він вклав у наші серця бажання бути незалежними та відповідальними. Він який дав нам цей малий дар, перетворюватися, змінюватися, одночасно дав нам завдання бути відповідальними за інших. Незалежна та вільна людина проявляє свою незалежність у майстерності відповідати чи опікуватися, нести відповідальність не тільки за те що має вона, але і за інших, це допомагати іншим у їхньому розвитку залишатися собою, допомагати бути незалежним. Нам всім потрібно бути не байдужими, а це означає у святочний день одягнути вишиванку, присвятити час на молитву, чи в інший день розвивати те що є особливим, нашим, українським, а найголовніше не бути байдужим до того дару який нам дарує Господь».
Своїм чудовим співом Літургію прикрасив парафіяльний хор «Кантемус». Опісля Літургії о. Йосафат подякував всім вірним за присутність на спільній молитві.
«Боже великий, єдиний, нам Україну храни».
оо. Василіяни