Суботнього дощового дня, 23 вересня, в актовому залі монастиря на науково-практичну конференцію, присвячену 400-літтю Василіянського чину святого Йосафата, зібралася численна громада. Прибули сюди отці, брати, сестри, освітяни й парафіяни не лише з міста, а й із Закарпатської України та із закордону. Поєднали присутніх постаті святих Василія Великого, Велямина Рутського і Йосафата Кунцевича, про яких і мовилось на конференції. А ще – вся 400-літня історія і праця їхніх послідовників отців-василіян.
Відкрив захід о. Йосафат Хаймик ЧСВВ, й присутні мали змогу подивитись ювілейне промовідео про Василіянський чин. Далі бр. Орест Дверницький ЧССВ, викладач ВІФБС ім. Митр. Й. В. Рутського у Брюховичах, розповів про святого Василія Великого як законодавця східного монашества і про витоки чернечого життя. Отець-доктор Павло Кречун ЧСВВ, ігумен з Імстичева, доповідав про святого Йосафата Кунцевича. Пані Алдона Василіускєне з Литви яскраво описувала працю василіян у Литві за останні 26 років незалежності наших держав, а також співпрацю з закладами освіти на її батьківщині й популяризацію України серед народів Прибалтики завдяки власне василіянам, які працюють там. Отець Василь Ілик з Папського салезіянського університету ділився своїми дослідженнями про святого Йосафата у листах римських архієреїв та канонізаційний процес святого. Учасники конференції ближче познайомились із постаттю Велямина Рутського завдяки фільму, який був знятий білоруського мовою, але цілком зрозумілий для українського глядача. Наостанок презентовано книжку «Церква Царя Христа отців-василіян на Майзлях», упорядником якої є отець Орест Смицнюк. Приємною несподіванкою стали книжка о. Іринея Назарка ЧСВВ «Митрополит Йосиф Велямин Рутський», яку одержали в дар усі присутні, а також обід і невелика гостина-подяка від монастиря за співпрацю, які посилили відчуття родинності.
Завжди коли мова про конференцію, очікуєш від заходу якоїсь академічної піднесеності, науковості, іноді навіть інформаційної сухості. Але конференція в нашій обителі була жвавою і теплою, навіть родинною. Вона поєднала й об'єднала, як і всі заходи на парафії, дуже різних людей – осіб духовних і мирян – у таку собі навколовасиліянську спільноту. У теперішній час розрізненості, самотності й непевності дуже потрібне отаке єднання і поєднання навколо чогось чи радше когось.
Тож маємо кілька позитивних вислідів цього дня: ближче ознайомлення з духовністю і подвигом святих, ще більше згуртування мирянської громади навколо монастиря, фіксація в книжці багатолітньої праці василіян у нашому місті й ще багато позитивного, що винесли учасники кожен для себе.
Сподіваємось, що подібні заходи на парафії ще не раз гуртуватимуть Божий люд і сприятимуть його зростанню вгору.
Доповіді учасників конференції:
- Святий Йосафат Кунцевич (1580-1623) як свідок віри
- Lietuvos ir Ukrainos šventieji: Kazimieras ir Juozapatas – gyvenimo paralelės
- Святий Йосафат в листах Римських Архієреїв
- Святі Литви та України: Казимир і Йосафат – життєві паралелі
Фотограії з конференції можна побачити тут
Дарія НАРІВНА